Ти цінний, і це не просто так!

Ти цінний, і це не просто так!

Останнім часом я часто стикаюся з проблемою: люди, навіть будучи християнами, не бачать власної цінності. На перший погляд може здатися, що нічого серйозного в цьому немає й це питання не настільки важливе для життя людини. Але нерідко неправильне ставлення до себе не дає людині виконати своє призначення, реалізувати те, для чого її створив Бог.

Справді, у Божому Слові сказано, що Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать (Якова 4:6). Для мене гордість — це зарозумілість, яка виявляється в тому, що людина намагається піднестися над іншими, а це, своєю чергою, суперечить природі любові. Та часто виникає й інша ситуація, особливо якщо раніше людина була схильна до гордості: ворог починає обманювати її й заводити в іншу крайність — у хибне смирення.

На мою думку, людина, яка перебуває в хибному смиренні, закриває себе від благословень, які приготував для неї Господь. Можливо, у своєму житті ви стикалися з тим, що вважали себе негідними або такими, що не заслуговують доброго ставлення, розуміння, любові й навіть щастя. Іноді ви могли відчувати себе недостатньо добрими, красивими чи розумними для якихось речей.

Я хочу сказати вам: ви улюблені й настільки цінні, що Бог віддав за вас Сина (Івана 3:16; 1 Івана 4:10). Більшої жертви неможливо уявити!

Для мене справжнє смирення — це коли ти настільки упокорюєшся, що приймаєш свою природу, а саме те, що ти — дитя Царя. «Бо ви не прийняли духа рабства, щоб знову жити в страху, але прийняли Духа усиновлення, Яким кличемо: “Авва, Отче!” Сам Цей Дух свідчить нашому духові, що ми — діти Божі. А якщо діти, то й спадкоємці: спадкоємці Божі, співспадкоємці ж Христові, якщо тільки з Ним страждаємо, щоб із Ним і прославитися» (Римлян 8:15–17).

Перестаньмо дозволяти дияволу вводити нас у хибне смирення й принижувати нас. Не забуваймо про свою цінність і про те, наскільки сильно нас полюбив Бог!

З любов’ю, Аня