27 Лют 2013 Те, чого ми хочемо, — це те, ким ми є
Я прийшов, щоб ви мали життя і мали з надлишком… як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас. — Ісус
Дух і життя Ісуса вже перебувають у віруючій дитині Божій. Він живий у тобі й навколо тебе.
Це життя, по суті, є Особою Господа.
Коли діти Божі об’єднуються разом, це життя примножується, утворюючи неймовірну духовну синергію. Спільне зібрання називається Церквою.
І ворота пекла не здолають її.
Особисто — це добре. Разом — ще краще. У будь-якому разі наша присутність має приносити життя так само, як Ісус приносив життя.
Атмосфера в будь-якому місці має змінюватися, коли ми туди приходимо. Вирази облич змінюються, оточення оживає, погляд піднімається вище.
Це спадщина синів Божих. Життя виливається з нас на світ навколо нас.
Мені часто цікаво, якою є реакція Господа на Його дітей, які все ще хочуть, щоб щось сталося ДЛЯ них. Після всього, що вже було зроблено для них і вкладено в них, вони продовжують хотіти ще.
Немає нічого поганого в тому, щоб хотіти більше Господа. Ми постійно маємо наповнюватися Ним і оновлюватися в Ньому.
Але дуже часто це не зовсім те, чого ми прагнемо. Ми хочемо, щоб ЩОСЬ відбулося ДЛЯ нас. Щось добре. Щось, що допоможе нам подолати, пережити, прорватися. Ми хочемо, щоб це прийшло до нас ззовні. Бажано — з Небес.
Але Божий задум був не таким. Ми створені бути шляхом «ЧЕРЕЗ нас», а не шляхом «ДЛЯ нас». Так само, як через Ісуса, життя приходить через нас. Для нас життя вже існує.
Ми вже маємо те, чого хочемо. Трудність у тому, що потрібно працювати, докладати зусиль, вірити, боротися, щоб це вивільнити. А в християнстві нас не вчили мислити таким чином.
Ми — діти Божі. Я молюся — Він відповідає. Я прошу — Він дає. А коли наші молитви й клопотання залишаються без відповіді, ми вагаємося у вірі. Сьогодні так багато пророцтв народжується з того самого мислення: «Щось хороше станеться з тобою. Готуйся! Воно наближається!»
Із нутра потечуть ріки живої води
Я виявив, що те добре в житті, чого я потребую й чого хочу, так само як і через Ісуса, приходить через мене, народжується Святим Духом. Час від часу зі мною відбувається щось велике. Я люблю такі моменти, як і ви. Але надто довго в житті доводиться чекати наступного такого моменту.
А між цими моментами моя сутність і моя роль у цьому світі — творити життя. Воно вже всередині мене, вкладене благодаттю, вивільнене вірою. Чекати, щоб Бог зробив те, що Він уже зробив, — рецепт розчарування.
Іноді це життя, ця віра, про яку говорить Біблія, виглядає як досить важка праця. Не бійся цього. Це боротьба, у якій згорає плоть. А саме плоть приховує славу.
Вставай. Рухайся. Вирішуй. Служи. Жертвуй. Віддавай. Прорив, якого ти бажаєш, — це прорив, ЯКИМ ТИ Є. Ісус живе в тобі.
З любов’ю,
Марк