22 Кві 2014 Союз миру
У досягненні Койнонії нам потрібно буде щедро виявляти благодать і милість одне до одного. Так само, як ми маємо поширювати благодать на спілкування з тими, з ким не погоджуємося в певних доктринах чи методах, маємо враховувати, що вони роблять те саме щодо нас. Після того як ми побудували довіру, можна починати обговорювати питання, в яких маємо розбіжності. Чим міцніший міст довіри, тим більшу вагу він здатний витримати й тим глибше може бути наше обговорення цих питань. В Ефесян 4:1–3 ми знаходимо здорову біблійну мудрість щодо того, як це робити:
Отже, я, в’язень у Господі, благаю вас поводитися гідно покликання, до якого ви покликані, з усякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, терплячи одне одного в любові, намагаючись зберігати єдність Духа в союзі миру.
Справжня єдність ніколи не вимагає від нас компромісу з нашими переконаннями. Так само ми не повинні вимагати від інших компромісу з їхніми переконаннями, щоб мати з нами єдність. Дух може спонукати нас мовчати про певні переконання до відповідного часу, але це не означає, що ми з ними компромісуємо. Для збереження «єдності Духа в союзі миру» потрібна старанність. А старанність потребує «усякої покори та лагідності, довготерпіння, терпіння одне одного в любові».
Звичайно, для нас це велика можливість зростати в цих християнських якостях. Один із найкращих способів розвивати їх — будувати стосунки з людьми з інших деномінацій і рухів, особливо з тими, з ким ми найбільше не погоджуємося. Нам потрібно мати бачення того, як збудувати з ними міст — достатньо міцний, щоб витримати велику вагу. Ви здивуєтеся, наскільки це допоможе вам зрости і як зрештою ви почнете цінувати й по-справжньому любити тих, із ким раніше не погоджувалися. Іноді ви навіть дізнаєтеся, що в чомусь вони мали рацію, а ви — ні.
У процесі розвитку цих стосунків ви, найімовірніше, виявите, що ваше розуміння того, у що ця група вірить або що практикує, було неточним. Можливо, ви навіть дізнаєтеся, що в чомусь усе гірше, ніж думали, але це не головне. Якщо вони християни, нам потрібно зберігати єдність Духа в союзі миру. Не дозволяйте нічому вкрасти той мир, який ви маєте одне з одним у Дусі.
Колись існував рух під назвою «Всесвітня Церква Бога», який більшість інших церков вважала культом або принаймні сектою. Коли помер його засновник Герберт Армстронг, знайшлися віруючі, які по-дружньому ставилися до деяких лідерів цієї групи й будували з ними стосунки. Вони будували мости довіри. Це привело до того, що лідери Всесвітньої Церкви Бога почали досліджувати свої вірування, через які багато інших церков вважали їхній рух таким, що збився з правильного шляху. Дослідивши свої доктрини, вони побачили, що чимало з них суперечать Писанню. Вони публічно покаялися, і значна частина Тіла Христового прийняла й ушанувала весь цей рух за такий дивовижний крок.
У 1987 році я мав тривале й детальне видіння майбутніх жнив. Однією з подій, яку я бачив, було те, що Свідки Єгови, мормони та інші подібні групи стануть першою частиною цих жнив. Потім вони будуть могутньо використані в збиранні врожаю, ставши одними з найвизначніших працівників. Я також бачив деяких великих апостолів і пророків останніх днів, які виходили з ісламу.
Як я вже говорив раніше, сьогодні нам надзвичайно потрібне бачення, яке Єзекіїль записав у 37-му розділі свого пророцтва: здатність у найсухіших кістках побачити надзвичайно велику армію й мати для них слова життя, які стануть причиною того, що вони сформуються в тих, ким покликані бути. Чи можемо ми дивитися за межі наших відмінностей із людьми, щоб побачити, до чого вони покликані? Чи можемо ми бути посудинами слів життя, які допоможуть таким людям на їхньому шляху?
Рік Джойнер