13 Лис 2012 Ще про Україну — жовтень 2012
Повернувшись в Україну, ми поїхали до Криничок. Родина Дегтярів — один із найкращих прикладів єдності, які ми будь-коли бачили. Вони готові допомагати одне одному — і навіть просити не треба! Вони разом служать, працюють і організовують сімейні свята. Їхній старший син Сергій, той, що ліворуч, одружився через тиждень після нашого візиту, і нам довелося допомагати прикрашати дім молитви до весілля. Увесь цей матеріал потрібно було випрасувати, але це була весела подія.
У мами Валі за будинком увесь город у квітах. Хризантеми ростуть різних кольорів і видів. Вона зрізала їх на продаж. А перед будинком у неї сотні тюльпанів, які вона продає навесні. Тільки уявіть розміри їхнього городу.
Каховка — містечко поруч із Херсоном. Пастор Сергій і Лена нещодавно приєдналися до спілкування Койнонії. Із Сергієм ми познайомилися багато років тому, коли він був зовсім молодим. Приємно відновити стосунки.
Зазвичай після лідерського зібрання ми разом їмо, щоб мати змогу поспілкуватися і навіть особисто попророкувати людям. Знайомо вам?
У Каланчаку, на півдні неподалік Азовського моря, Віктор і Світлана Ващишини започаткували цю церкву майже 20 років тому. Тоді вони були такими молодими. На цій фотографії зображено три покоління: батьки Віктора у верхньому ряду. Вони були вірними пасторами підпільної церкви й досі пасторують. У наступному ряду — Віктор і Світлана. Їхні діти, Крістіна й Марк, стоять перед ними. Це чудове свідчення про повноту поколінь, що є бажанням кожного, хто служить. Нехай Бог дасть нам бути готовими жити відповідно до своїх переконань.
«Дитяча» група прославлення, яка служила під час збору пожертвувань, — перша така група, яку ми бачили в Україні. Для свого віку вони чудово грали й співали. Крістіна й Марк — учасники цієї групи.
Олексій і Аня зі своєю прекрасною родиною живуть у передмісті Києва. Щоранку дорогою до школи їхні діти вчать напам’ять Слово Боже. Який чудовий спосіб використовувати час у дорозі.
У Чернівцях, присвятивши один день відпочинку з пасторами Андрієм та Ірою, ми насолоджувалися барвами осені. Коли дув вітер, листя здіймалося у вихорі, але це було так важко зафіксувати на камеру. За нами дорожній вказівник із напрямками до багатьох міст. Це місто на кордоні з Румунією і близько до Європи, тому тут більш європейська архітектура. Церква перебуває на етапі зростання, а це велике «Алілуя»!
А це Іра Яремчук, яка вже три роки перекладає для Ренді. Вона дедалі більше працюватиме в нашому офісі й подорожуватиме з нами. Вона вірна молода дівчина з житомирської церкви. Вони послали її до нас із любов’ю та благословенням. Дякуємо вам, пасторе Сашо та Іро Дехтяренко.
Ми постійно дякуємо Господу за те, що Він послав нас в Україну. Це розширило наші серця!
Ми любимо й благословляємо вас,
Рік і Бетті Стромбек