Про нас

Рік Стромбек народився в родині вірних християн і став представником уже шостого покоління віруючих у своїй сім’ї. Бетті народилася в родині пастора, чий дім завжди був наповнений музикою та гостями. Вони зустрілися в християнському коледжі в штаті Індіана, де обоє здобули ступінь магістра в галузі освіти. Невдовзі вони одружилися, і в них народилися двоє синів — Рік і Ренді. Сьогодні в них шестеро онуків і семеро правнуків, і це ще не межа.

У 1962 році Рік і Бетті переїхали до Ель-Пасо, міста в штаті Техас на кордоні з Мексикою. Там вони не лише допомагали молодій церкві, а й служили в Мексиці. Старшому синові Ріку було чотири роки, а Ренді був немовлям.

У 1966 році вони прийняли запрошення переїхати на Кайманові острови в Карибському морі. Рік очолив добре організовану християнську школу. Обоє викладали й також служили молоді в церкві. Двоє хлопців із тієї школи сьогодні є зрілими пасторами. Вони — плід їхнього служіння.

У 1969 році вони переїхали до Флориди, але продовжували подорожувати. До переліку країн додалися Гватемала, Панама та Сальвадор.

Харизматичний рух оновлення лише починався. Згодом він прокотився всією Америкою, назавжди змінивши обличчя християнства. Кожна конфесія була торкнута силою Святого Духа. Хвиля змін прийшла до Ріка й Бетті у 1974 році.

У 1977 році під час проповіді на великій молодіжній конференції в столиці Колумбії Святий Дух дав їм відкрите видіння, у якому показав місця, де вони служитимуть упродовж наступних 20 років.

Ненсі Найнер (Дейві після одруження) була членом першої невеликої команди, яка вирушила сухопутним маршрутом. Подорож почалася в столиці Болівії, Ла-Пасі. Потім вони рушили через гори до столиці Перу, далі вздовж узбережжя до еквадорських міст Гуаякіль і Кіто. Після цього знову й знову долали гірські перевали, доки не дісталися столиці Колумбії. Уся подорож тривала сім тижнів. Вони їхали автобусами, вантажівками, джипами й автомобілями, пливли човнами, летіли старими невеликими літаками та йшли пішки. Вони навчали, а Бог через них являв знамення й чудеса. Вони проповідували й пророкували. Люди отримували зцілення. Так закладалася основа того, що існує там сьогодні.

Після численних поїздок до цих чотирьох країн у 1981 році в столиці Перу серед харизматичних віруючих народилася Біблійна школа.

У перший рік навчання 70 студентів збиралися один раз на місяць на 20 годин. Наприкінці першого року ці студенти захотіли передавати все, чого навчилися, тому відкрили 15 біблійних шкіл. Рік і Бетті та багато інших учителів, які приїжджали разом із ними, продовжували навчати тих самих перших студентів уже на другому році. Наприкінці другого року студенти п’ятнадцяти шкіл також захотіли передавати отримане навчання, тому відкрили ще 35 нових шкіл. Нові школи з’явилися в провінціях, і на третій рік уже діяло 58 шкіл, у яких навчалися 3000 студентів. Конспекти навчань розмножували на ксероксі. Навіть сьогодні можна знайти перші примірники. Боже Слово завжди має силу. Ці студенти стали паростками церков по всьому місту. Сьогодні ці церкви процвітають. Вони допомогли заснувати церкву «Жива Вода» й надихнули багатьох інших. У той самий час у столиці Болівії, Ла-Пасі, була заснована біблійна школа «Благодать і Істина». Студенти з цих чотирьох країн приїжджали туди, разом жили у великому будинку й цілий рік навчалися стаціонарно. Студенти з джунглів раніше ніколи не бачили умивальників і туалетів. Інші приїхали із заможних родин, де були дорогі меблі та прислуга. На початку року різниця в досвіді й мисленні була відчутною, але до його завершення вони стали найкращими друзями.

Під час однієї з поїздок до столиці Еквадору, Кіто, у 1979 році вони познайомилися зі студенткою університету. Її звали Каті Бастідас. Їй було 19 років, і вона палко прагнула Бога. Між ними одразу виникли теплі, близькі стосунки. Вона стала чудовою викладачкою Біблії та заснувала в Кіто церкву під назвою «Спільнота віри». У 1983 році вона приїхала до столиці Болівії, Ла-Паса, як викладачка. Там вона познайомилася з Девідом Інгманом із Флориди, який був найстаршим студентом. Через кілька років вони одружилися й разом продовжили пасторське служіння. Тепер у них є громади ще в семи містах. Більшість цих пасторів — студенти тієї самої першої групи, які посвятили себе Богові ще у 1970-х роках і залишилися вірними.

У міру того як служіння зростало, Святий Дух почав пророчо говорити їм про служіння в Радянському Союзі. Вони розмірковували над цим, доки одного дня не познайомилися з молодим євангелістом із СРСР, який запросив їх робити те саме, що вони робили в Південній Америці.

Пробна поїздка відбулася в 1991 році. Вони приїхали й провели в Україні весь серпень. Саме тоді Радянський Союз розпадався, а Україна стала незалежною. У момент, коли радянський прапор спустили й підняли український, Рік і Бетті були в центрі Києва — серед сліз радості та моря маленьких синьо-жовтих прапорців. Уже під час першої поїздки Святий Дух показав їм, як розвиватиметься їхнє служіння: спочатку буде Центр підготовки християнських служителів, а потім — спілкування для пасторів та їхніх дружин. У січні 1992 року в п’ятидесятницькій громаді, яка збиралася в молитовному домі в лісі, Рік і Бетті розпочали щомісячні навчання. Навчання проходили раз на місяць на базі різних церков. Пастори попросили започаткувати Центр навчання християнських служителів для молодих церков. Це сталося у вересні 1992 року. У ньому навчалися пастори й лідери із семи церков, які були засновані зовсім недавно. Так сформувався дворічний курс, що складався з навчань, домашніх завдань, контрольних робіт та іншої підготовки. До Центру приходили навчатися люди з багатьох церков. У стаціонарному форматі Центр Ріка й Бетті проіснував 13 років, а згодом продовжив роботу у форматі відеошкіл, які діють і сьогодні. Відеошколи є також в інших країнах, де служать російськомовні церкви.

Коли церкви Латинської Америки ставали зрілішими, потреба в постійній присутності Ріка й Бетті зменшувалася, тому з’явилося більше часу для України. У 1995 році вони почали запрошувати пасторів із Києва та навколишніх міст на пасторські обіди. Їх проводили раз на місяць у кафе або ресторані готелю. Метою було просте спілкування пасторів між собою. Перший ретрит відбувся в Бердичеві, і в ньому взяли участь три подружні пари — пастори з дружинами. Весняні та осінні ретрити продовжували зростати, а згодом до них долучилася молодь. Це природний розвиток, коли є зростання. Даймо місце наступному поколінню! Щовихідних Рік і Бетті відвідували церкви по всій Україні, щоб спілкуватися з пасторами та їхніми сім’ями, пророкувати й проповідувати Боже Слово. Вони стали однією великою родиною.

Зі Славою Костенком вони вперше познайомилися під час січневих зібрань у лісовому молитовному домі. Згодом він прийшов навчатися до першого набору студентів у 1992 році й сидів у першому ряду. Після першого курсу Слава сказав Ріку й Бетті, що хотів би працювати разом із ними. Вони відповіли: якщо до вересня він покращить рівень англійської — ласкаво просимо. Коли вони повернулися, він виконав обіцяне. Відтоді почався довгий процес навчання й змін. Слава був поруч із ними, проповідував, пророкував, подорожував і керував служінням Койнонії.

Їхні сини, невістки та онуки брали участь у служінні в Україні. Старший син Рік започаткував новий етап, щоб залучити молодь до Койнонії через екстремальні види спорту. Такі ретрити проходили за участю батьків і дітей, допомагаючи молодому поколінню прийняти бачення батьків.

Їхній другий син, Ренді, почав проводити зібрання молодіжної Культури Койнонії. Це служіння сягає України, Європи та США. Любов Отця змінює культуру через цих молодих людей і їхні зібрання. Вони відбуваються й сьогодні. Більше про Культуру Койнонії можна дізнатися на цьому сайті.

Брат Бетті, Даррелл Дейві, та його дружина Ненсі невтомно служать. Вони навчали, подорожували церквами й до сьогодні займаються адміністративною роботою.

Віктор Пташевський навчався в Центрі для служителів, а згодом почав розвивати медіаслужіння. Володя і Люба Когут також були на перших зустрічах у лісі та перших заняттях Центру навчання служителів і продовжують працювати з Відеошколами. Іра Яремчук приєдналася через служіння Молодіжної Койнонії та стала їхньою адміністраторкою. Господь поєднав вірну родину.

Ми всі — КОЙНОНІЯ. Наше спілкування настільки прекрасне, що нагадує небеса.