Підбадьорення близьких

Нещодавно ми були в Бердичеві. До війни це було особливо єврейське місто. Месіанська громада там розквітає. Можна побачити, що в танцях там бере участь більше хлопців, ніж дівчат!!!

Пастор Вадим із сином також танцювали. Танцювати сидячи на стільцях було трохи складно, але вони старалися!!! Цей зал для них уже замалий, тому переважно служіння проводять у більшому приміщенні.

Перед тим як діти пішли на заняття в Шабат, вони стали під хупу, і пастор благословив їх.

Ми також відвідали церкву Леоніда й Тані. Вони будують цей молитовний дім уже кілька років. Нагорі буде висока вежа з хрестом, яку буде видно майже з усього міста! Ми приїздимо сюди з 1993 року.

У церкви було перше кафе після проголошення свободи в країні. Воно розташоване в громадській будівлі, їжа дуже смачна, тому протягом тижня сюди приходить багато працівників із різних офісів. Це кафе — благословення для церкви… гарне місце, щоб досягати людей!

Рік молився за молодих людей, які ще спілкувалися після служіння.

До нас і далі приїздять гості. Інна вже збирає речі, щоб повертатися додому після кількох днів, проведених тут. Її потяг вирушав опівночі, а їхати їй 26 годин до Краснодара, Росія. (Іра, наша перекладачка, допомагала їй застебнути сумку!)

Три покоління віруючих. Бабуся найстаршого представника почала свою християнську спадщину ще за часів підпільних церков у 1920-х роках. Толік і Світлана, молодша пара, — добрі друзі нашого служіння. Вони активно беруть участь у зустрічах Молодіжної культури Койнонії, які проводить Ренді.

Дякуємо за те, що ви молитеся за нас, поки ми продовжуємо працювати в цій частині світу. Ми благословенні вами — тими, хто молиться й дає.

Ми любимо й благословляємо вас,
Рік і Бетті

.