28 Гру 2012 Народження нового сезону. Частина 3
Як я говорив у частині 2, випробування — одна з необхідних ознак того, що новий сезон прагне народитися в нас і через нас.
Здебільшого смерть старого сезону необхідна для того, щоб ми повноцінно ввійшли в новий. Іноді це може бути дуже болісним, але необхідним процесом, через який нам потрібно пройти. Дуже часто Дух істини починає відкривати нам, де ми допускали помилки в попередньому сезоні. Наші помилки, хибне мислення й гріхи, яким ми дозволили залишатися прихованими, виходять назовні, щоб Господь очистив нас. Нам потрібно сприймати це як прихід Господньої благодаті, яка допомагає нам увійти в новий сезон. Він хоче, щоб ми рухалися вперед, але не в тому самому стані, в якому перебуваємо зараз. Нам потрібно перестати дивитися на це як на Господнє невдоволення нами чи як на суд за наші неправильні вчинки. Чим більше ми наближаємося до Ісуса та Його Слави, тим більше проявляється наша плоть. Наше бажання пройти через що завгодно заради такої близькості з Ним приносить Йому велику радість.
2 Кор. 3:16 — 4:10
16 але коли звертаються до Господа, тоді це покривало знімається.
17 Господь є Дух; а де Дух Господній, там свобода.
18 Ми ж усі з відкритим обличчям, немов у дзеркалі, споглядаючи славу Господню, преображаємося в той самий образ — від слави в славу, як від Господнього Духа.
4:1 Тому, маючи з Божої милості таке служіння, ми не занепадаємо духом;
2 але, відкинувши приховані ганебні діла, не вдаючись до хитрощів і не перекручуючи Божого Слова, а відкриваючи істину, представляємо себе совісті кожної людини перед Богом.
3 Якщо ж і закрите наше благовістя, то закрите для тих, хто гине,
4 для невіруючих, у яких бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло благовістя про славу Христа, Який є образом невидимого Бога.
5 Бо ми не себе проповідуємо, а Христа Ісуса, Господа; а ми — ваші слуги заради Ісуса,
6 тому що Бог, Який звелів світлу засяяти з темряви, осяяв наші серця, щоб просвітити нас пізнанням Божої слави в особі Ісуса Христа.
7 Але цей скарб ми носимо в глиняних посудинах, щоб надзвичайна сила була приписана Богові, а не нам.
8 Нас звідусіль утискають, але ми не стиснені; ми в складних обставинах, але не впадаємо у відчай;
9 нас переслідують, але ми не залишені; нас повалюють, але ми не гинемо.
10 Завжди носимо в тілі мертвість Господа Ісуса, щоб і життя Ісуса відкрилося в нашому тілі.
Коли змінюються сезони, ми маємо змінюватися від слави в славу. Не від поразки до поразки й не від невдачі до невдачі. Дзеркало дане для того, щоб показувати Ісуса в нас і щоб ми відображали ЙОГО — Ісуса — через себе. Надто довго ми думали, що Господь тримає перед нами це дзеркало й говорить: «Бачиш увесь цей мотлох?», тоді як насправді Він говорить: «Ти бачиш Мене в собі?» Наші невдачі й поразки проходять через фільтр Ісуса, і ми бачимо себе Його очима благодаті й любові. Це дозволяє нам рухатися далі в новий сезон із новою силою, владою, істиною та життям. Ми входимо в нього з відкритими й ясними очима. Люди, включно з нами самими, багато разів сприйматимуть наші очевидні невдачі саме як невдачі. Як спочатку учні й багато інших людей сприйняли смерть Ісуса? Як поразку — і вони повернулися до рибальства чи інших справ, хоча насправді це була Його найбільша перемога. Їм просто знадобився час, щоб побачити це як перемогу, якою воно насправді й було.
Тоді учням потрібно було почати дивитися на себе з точки зору Ісуса після того, як вони відреклися від Нього, втекли й сховалися. Якби вони продовжували дивитися на себе крізь сором, жаль і осуд, то ніколи не діяли б у вірі й не пішли б далі. Вони вже не могли бачити Його фізично, але Він був усередині них — Віра — у формі Святого Духа. Тоді сезон Святого Духа зміг вивільнитися для інших.
1 Ів. 5:4
4 Бо кожен, хто народжений від Бога, перемагає світ; і ось перемога, що перемогла світ, — наша віра.
Ренді Стромбек