Найвищий пошук

Найвищий пошук

Минулого тижня ми говорили про те, як Ісус молився в 17-му розділі Євангелія від Івана, щоб любов, яку Отець має до Нього, була в нас. Якби тут було більше часу, я вірю, що міг би біблійно довести: любов Отця до Свого Сина і любов Сина до Отця — це найбільша сила всього творіння, і вона втілена у Святому Дусі. Найвище переживання, наповнення чи захоплення, яке ми могли б відчути, — це саме ця любов. Коли ми торкаємося її, вона переливається у справжню любов до кожного й до всіх — навіть до наших ворогів. Ця любов і є найвищим пошуком, найбільшим скарбом, який ми будь-коли можемо знайти.

Уже понад двадцять п’ять років я прошу про те, щоб мати цю любов. Я ще не досяг її повноти, але не збираюся здаватися й переставати просити. Я довіряю, що Отець відповідає на цю молитву, готуючи мене до того, щоб я зміг її прийняти. Як я вже писав і часто говорив: «Усе, що приходить надто швидко або надто легко, часто має невелику вагу». Це здорова біблійна істина. Ми бачимо це, дивлячись на те, скільки підготовки знадобилося великим Господнім посланцям і слугам у Писанні та в історії.

Хоча я ще не придбав цю любов у повноті, мені вдалося скуштувати її. Не так давно на короткий час Божа любов настільки наповнила мене, що я любив усе, на що дивився, так глибоко, що, думаю, міг би навіть віддати за це життя. Я міг дивитися на дерево, собаку, кота, рибу й любити їх так, як ніколи раніше нічого не любив. Я міг навіть дивитися на неживі речі — наприклад, стілець — і бути переповненим любов’ю до них. До того як я пізнав Христа, я пробував різні наркотики, але ніколи не переживав нічого, що хоча б віддалено нагадувало диво бути наповненим Божою любов’ю.

Я став залежним. Я прагну наступної «дози» цієї любові. Найнеймовірніше те, що я знаю: до кінця цього віку в Бога будуть люди, які переживатимуть значно більше, ніж короткі моменти такої любові, — вони постійно ходитимуть у Його любові.

Опис цих переживань може звучати прекрасно — і вони справді були прекрасними, кращими за все інше, що я переживав у житті, — але в такому стані мені було дуже важко жити й нормально функціонувати. Я не був достатньо зрілим, достатньо сильним чи достатньо мудрим для цього, і Господу довелося забрати це переживання любові. Проте тепер я знаю: немає нічого більшого, що ми могли б пережити, ніж Божа любов. Це — найвищий пошук.

Я також усвідомлюю, що моє прагнення цієї любові певною мірою могло бути егоїстичним — і частково так воно й було. Жодне інше переживання не може з цим зрівнятися. Але справжня любов не просто шукає почуттів; вона перетворює почуття на добрі діла. Я думаю, що це переживання приходить для того, щоб ми могли бачити Божими очима й відчувати Його серцем. Господь не просто дивиться на нас, щоб любити нас, а й щоб допомагати нам. Якщо віра без діл мертва, то й любов без діл мертва. Як одного разу сказала Гайді Бейкер: «Любов має вигляд».

Ісус ходив у цій любові, і Писання говорить, що Він ходив усюди, роблячи добро й руйнуючи діла диявола. Кожен, хто ходить у Божій любові, ходитиме так само — не для того, щоб ми просто були в захваті від прекрасного почуття любові. Це потрібно для того, щоб ми могли бути як Він і робити діла, які робив Він.

Я також розумію, що причина, чому я так довго молився про цю любов і лише трохи її скуштував, може бути в тому, що в мене більше недоліків, ніж у більшості людей, і їх потрібно подолати, перш ніж я зможу постійно ходити в цьому. У вас це може зайняти менше часу. Але навіть якщо вам знадобиться більше, усе працюватиме вам на добро. Наскільки глибоко зло вкорінилося в нас, настільки глибоко Господь може наповнити нас Собою, коли це зло буде знищене.

Також правда, що ми поступово зростаємо в любові, коли тримаємося шляху життя; можливо, тоді вона ефективніше втілюється в практичні дії. Про це ми говоритимемо протягом наступних кількох тижнів. Якщо ми справжні учні Христа, то любов до Нього, до Бога і одне до одного завжди має бути головною посвятою нашого життя. Наше головне завдання як людей — любити Бога, а після цього — любити одне одного. Основний критерій, за яким нас судитимуть, — чи були ми успішними в цій любові.

Рік Джойнер