16 Жов 2012 Україна, жовтень 2012
Погода в Україні така чудова. Настала осінь. Ми просто мусили піти на пікнік у Черкасах із пасторами Юрієм, Тонею, їхньою сім’єю та друзями. Щойно дістали фотоапарати, усі зібралися, щоб потрапити в кадр.
На осінню Жіночу Койнонію приїхала 111 жінок. Танці були веселими й енергійними. Були сценки, служили пророчі команди, і було багато можливостей для спілкування. Багато стосунків народилося й зміцнилося. Не потрібно було готувати, прибирати чи доглядати дітей, тож залишався час для спілкування й відпочинку. Ура!
Моменти хвали й поклоніння були наповнені Його присутністю, відкритими серцями та служінням Отця в різних проявах.
День починався з ранніх молитовних груп і спілкування за столом. Деякі жінки-пастори годували наші серця навчанням. Найзворушливішою була скинія з прапорів, де ти міг наодинці зупинитися в кожній «кімнаті», а Господь говорив, зцілював, надихав і відновлював. Це найяскравіший момент зустрічі. Ми всі роз’їжджаємося, знаючи, що були з Господом. Це дорогоцінна можливість.
Після Койнонії ми продовжили подорож. У Смілі Господь дав Бетті пророче слово: «Сідай на свого коня й скачи!» Група прославлення підхопила цю тему й продовжила співати: «Як?», «Скільки?» і «Чому?». Це було чудово.
Тим із вас, хто був із нами в Києві, ми хотіли показати недавню фотографію Саші й Лени Коваленко з дітьми, щоб ви побачили, якими високими вони стали. Пішли в тата. Вони з нами вже 15 років і є важливою частиною нашої української сім’ї. Саша започаткував цю церкву у 19 років, ще неодруженим. Оце називається вірністю.
Ми дуже цінуємо вірність кожного з вас. Бог усе помічає. Ми благословенні вашою дружбою й любов’ю.
Рік і Бетті