09 Чер 2012 Хто ми? Частина 1
У Луки 3:22 описано, як Іван хрестив Ісуса. І тоді голос із Неба промовив до Христа:
«Ти Син Мій Улюблений; у Тобі Моє благовоління!»
Отець говорив це безпосередньо Ісусові. Він не говорив про Ісуса, звертаючись до інших людей, хоча всі вони це почули й побачили. Кожному з нас потрібно почути те саме й особисто пізнати цю істину: хто ми, як сильно Отець любить нас і як Він благоволить до нас. Ця ідентичність і Любов не ґрунтуються ні на чому іншому, окрім того факту, що ми походженням від Нього, так само як і Сам Ісус.
Ми не можемо заробити це становище чи цю любов. Вони вже належать нам, перебувають у нас і на ВСІХ нас. Саме проти цього ворог спрямовує одну зі своїх головних атак. Якщо ми не усвідомлюємо, хто ми й наскільки сильно Він насправді любить нас такими, якими ми є, ми ніколи не зможемо успішно жити в постійній свободі як сини й дочки нашого Небесного Отця.
На той момент Свого життя Ісус іще нічого не зробив у служінні. Жодних чудес, жодних зцілень; Він нікого не привів до спасіння, нікого не воскресив, іще не виконав пророцтв і не увійшов у повноту Свого призначення. Він просто був Сином Свого Отця, був по-справжньому улюблений і приносив радість та задоволення Небесному Татові. Самоусвідомлення й самоцінність Ісуса не були прив’язані до Його титулів і регалій, заслуг чи навіть до Його великої долі, про яку не раз говорилося в пророцтвах. І нам також не слід прив’язувати свою цінність до всього цього.
Ісус — досконалий приклад для нас, і ми маємо чинити так само. Нам потрібно особисто почути це від нашого Отця й зрозуміти, що в цьому сенсі ми такі самі, як наш Спаситель. Ми справжні й законно народжені сини та дочки нашого Небесного Тата. Якщо ми по-справжньому знаємо, хто ми, як сильно Отець любить нас і задоволений нами такими, якими ми є, тоді здійсняться і наші долі та призначення. Крапка. Я не кажу, що треба сидіти й нічого не робити, але усвідомлення нашого справжнього становища перед Богом має прийти насамперед — так само, як це було в Ісуса. Тоді ми матимемо і силу, і бачення від Отця, щоб пройти всі труднощі й випробування, з якими нам напевно доведеться зіткнутися.
Приблизно рік тому на нашій зустрічі Молодіжної Культури Койнонії в Україні одна з моїх дуже близьких духовних дочок, Каріна Бієвець, почала співати пісню за натхненням Святого Духа. Вона співала: «Мій Тато любить мене, мій Тато любить мене; коли я чистий, коли я брудний — мій Тато любить завжди». Вона співала це своєму Небесному Отцеві. Неймовірне помазання наповнило і це місце, і серця людей, які були там. Пісня була сповнена сили та присутності Святого Духа. Того вечора вона принесла свободу багатьом людям, бо вони зрозуміли: їх люблять не з якоїсь іншої причини, а просто тому, що вони — сини й дочки Отця. Ніщо не може зруйнувати таку Любов.
Одного разу Господь сказав мені: «Якби Я міг подарувати тобі сьогодні щось одне, дуже важливе, Я подарував би тобі здатність бачити себе Моїми очима. Тоді ти зрозумів би, наскільки ти особливий і цінний для Мене». Ого, це так сильно торкнулося мене, бо тоді я зміг подивитися на себе Його очима й побачити Його, Який живе в мені та через мене.
Попроси свого Небесного Тата зробити це і для тебе. І Він зробить.
Ренді Стромбек