Одна Природа

Ми були народжені Ним, а це означає — Любов’ю, бо Бог є Любов. Це природний, живий процес.

Така Любов реальна, справжня, природна, жива — це не просто щось «правильне», це Його природа. Вона показує нам, хто Ми є як Одне з Ним: не двоє, а нероздільне Одне. І це Наша природа, яка включає в себе стосунки.

Усе, що поза стосунками, робить Бога просто ще однією релігією, набором правил і дотриманням закону.

Ми можемо обрати Любов, але не можемо контролювати Її. Ти не можеш змусити Бога любити тебе більше чи менше. Через страх ми звикли намагатися контролювати подібні речі.

Справжні живі стосунки схожі на корабель із вітрилами, але без штурвала. Ти не можеш повністю його контролювати, але можеш ДОВІРЯТИ Вітру, Який поведе вас у правильному напрямку. Ми розуміємо важливість любові, але водночас уникаємо її й боїмося через відсутність цього штурвала. Ми покликані “пізнати Христову любов, яка перевищує пізнання, щоб вам наповнитися всією повнотою Божою” (Ефесян 3:19).

Пізнати те, що перевищує пізнання!? Я зрозумів цей вірш, коли почув, як Боб Джонс сказав: «розуміння = прийняття», і якщо підставити це слово, суть залишається тією самою. Пізнати — це прийняти “Христову любов, яка перевищує пізнання, щоб вам наповнитися всією повнотою Божою”. Це не може бути лише «інтелектуальною вірою»: засвоїти це одним розумом неможливо, тільки серцем. Любов — ключ до цієї цілісності; Вона і є цією повнотою.

Любов неможливо виміряти, Вона безмежна, і попри цю безмежність Бог запрошує нас пізнати Її, прийняти й ходити в Ній. Це місце Писання я також розумію як запрошення повністю й без будь-яких обмежень прийняти Бога, Який перевищує всяке розуміння, Який і є Любов’ю та всією повнотою.

Сьогодні є багато знань про різні речі. “А все творіння на небі й на землі прагне побачити явлення синів Божих” (Римлян 8:19). Йдеться не про знання, а про ходіння в Нашій природі.

Нас пізнаватимуть не за знаннями, які ми маємо, а за Любов’ю, яку маємо і в якій ходимо.

Ми не просто шукаємо знання, а шукаємо любові заради істини.

Наша мета не в тому, щоб щось дізнатися, а в тому, щоб кимось стати.

Рік Джойнер

“Його Любов оголює, але не осоромлює.”

Ходіння в нашій природі — нашій ідентичності, тотожності — схоже на ходіння нагими в Едемському саду. Це символізує не фізичну наготу, а чистоту, щирість і відсутність будь-чого прихованого. Насправді немає абсолютно нічого, що ти міг би сховати від цієї Любові.

Він створив нас із цією любов’ю й чистотою, зі здатністю рости, творити й примножувати Наш сад, Нашу природу, Нашу ідентичність.

В Едемському саду є два дерева: дерево пізнання добра і зла та дерево життя. Я вірю, що дерево життя символізує Ісуса, Який не лише їсть із цього дерева, а Сам є цим Деревом Життя і життям із надлишком. До сьогодні ми, як “птахи небесні, ховаємося в його гілках” (Матвія 13:32).

Різниця між знанням і любов’ю добре видна на прикладі двох дерев у саду — у тому, як вони діють і яку природу мають. Наприклад, якщо ти залежний, дерево пізнання добра і зла скаже, що ти залежний, і це — правда. Дерево Життя говорить, що ти вільний — і це істина (Івана 8:36).

Я вірю, що причина, чому Господь помістив дерево пізнання добра і зла в саду, передусім у тому, що не існує справжнього послуху без свободи не послухатися. Бог показує нам: як перший Адам був вільний до непослуху, так останній Адам був вільний до послуху.

Ми створені за Його образом і подобою (див. Буття 1:27). Ми вільні — вільні обирати й вільні бути не лише живою душею, а духом животворящим. Перший Адам злякався й сховався від лиця Господа Бога між деревами раю. Останній Адам висів на дереві, повернув обличчя й серце Небесного Отця до дітей, а серця дітей — до Отця (Малахії 4:6).
Звершилося. Ми — одне ціле, Дух животворящий.

Твоє серце вільне — май відвагу йти за ним!